Цей день служить ще одним приводом, щоб привернути увагу державних органів, суспільства та засобів масової інформації до проблем молоді.
Чи легко бути молодим – це залежить від ступеня згуртованості молоді у вирішенні своїх проблем.
У 2006 р. в Києві відбувся Міжнародний Конгрес «Родина – спільнота любові», на якому говорилося також і про проблеми молоді. Пленарні доповіді та секційні доповіді на цю тему мали: Наталія Черниш, доктор соціологічних наук Львівського національного університету ім. І.Франка («Молодь. Непевне завтра»), Анне Хайпайн, засновник молодіжного альянсу та його президент з 1999 р. («Молодь. Виклики сучасності»), Наталія Коваліско («Соціальна диференціація та соціальне самопочуття молоді (регіональний аспект)» ), Анна Кудринська та Надія Лисюк («Економічно активна молодь – потужний ресурс формування середнього класу»).
Наталія Черниш говорила про такий суспільний трикутник, як Сім'я – Держава – Церква, де головною діючою особою є молодь. Вона підкреслила, що якою є сім'я – таким є суспільство і що соціологія аргументовано доводить, що існує тісний взаємозв'язок між станом сім'ї та девіаціями, тобто різного роду відхиленнями від норм (наркоманією, зловживанням алкоголем, тютюнопалінням, зростанням правопорушень і скоєнням злочинів тощо).
Наталія Черниш наголосила, що в Україні існує міф про поширеність наркоманії серед молоді, що наркоманії в Україні практично немає, бо це дорога річ, оскільки справжні сучасні наркотики коштують шалені гроші, а тому є доступними лише для так званої «золотої молоді». Наша ж молодь, діти і підлітки тікають від життя за допомогою звичайних і дешевих токсичних речовин, здатних вплинути на мозок і викликати ефект насолоди чи задоволення. Це є дихання клею, миючих засобів, пральних порошків, закладання ватки з ацетоном під підрізану шкіру на певних ділянках голови, а в армії – звичайна паста для чобіт (вакса), яку намазують на хліб, потім зішкрябують і їдять той насичений отрутою хліб. Жах у тому, що такі токсичні речовини дуже швидко знищують організм підлітка, руйнують мозок, серце тощо. Тому в Україні поширена не так наркоманія, як токсикоманія, що буквально за лічений час заганяє підлітка чи юнака у могилу.
Під час опитування молодь соціологам пише: «Нас ніхто ніколи не питав, чого ми хочемо чи чого ми не хочемо, за нас завжди усе вирішували…». Тому, вважає Наталя Черниш, для підтримки ініціативи знизу слід вивчати ситуацію, питати, чого ж наша молодь хоче. Нам не завадило б запозичити кращий світовий досвід з вирішення цих проблем.
Анне Халпайн (засновник Міжнародного молодіжного альянсу) на ХІІ Міжнародному Конгресі згадала книжку Віктора Франкла «Людина в пошуках сенсу» (1946), де автор писав, що для того, щоб вижити в концентраційних таборах Аушвіц та Дахау, людині потрібно одне: сенс і мета в житті. Франкл вважав, що з того моменту, як людина відмовиться від сенсу і мети життя, вона помре за 72 години. Отже, для виживання в Аушвіці сенс і мета життя були важливішими, ніж їжа, медична допомога та найнеобхідніші людські потреби.
Анне Халпайн, посилаючись на книжку Віктора Франка, дала зрозуміти, що для всіх людей, і молоді у тому числі, важливо бачила сенс і мету в житті. І що навіть у найважчих умовах бачення сенсу і мети в житті може врятувати людину.
Анне Халпайн розповіла також про Всесвітній молодіжний альянс. Всесвітній молодіжний альянс співпрацює з міжнародними інституціями, з молоддю всього світу для розбудови культури, яка виховуватиме і підтримуватиме людську гідність у кожній людині. Він проводить тренінги з молоддю, намагаючись закорінити засади впливів на політику та культуру, що допоможуть діяти та працювати ефективніше. Його члени мають можливість брати участь в роботі ООН, європейських інституцій та інших світових чи регіональних організацій.
Всесвітній молодіжний альянс має регіональні представництва в Нью-Йорку (США), Брюсселі (Бельгія), Найробі (Кенія), Мехіко (Мексика) та Манілі (Філіппіни). Через ці представництва Альянс провів навчання понад 600 молодих людей для участі в конференціях ООН. Близько 10 тис. молодих людей підписали його хартію, а понад мільйон стали його членами через суміжні організації.
Рекомендований список літератури
1.Коваліско, Н. Соціальна диференціація та соціальне самопочуття молоді (регіональний аспект) [Текст] / Н. Коваліско // Родина – спільнота любові: ХХІІ Міжнародний конгрес родини (Київ, 9-11 травня 2006). — К., 2007. — С. 317–325.
2.Кудринська, А. Економічно активна молодь – потужний ресурс формування середнього класу [Текст] / А. Кудринська, Н. Лисюк // Родина – спільнота любові: ХХІІ Міжнародний конгрес родини (Київ, 9-11 травня 2006). — К., 2007. — С. 311–316.
3.Халпайн, А. Молодь. Виклики сучасності [Текст] / А. Халпайн // Родина – спільнота любові: ХХІІ Міжнародний конгрес родини (Київ, 9-11 травня 2006). — К., 2007. — С. 266–270.
4.Черниш, Н. Молодь. Непевне завтра [Текст] / Н. Черниш // Родина – спільнота любові: ХХІІ Міжнародний конгрес родини (Київ, 9-11 травня 2006). — К., 2007. — С. 237–246.
Бібліографічні ресурси у вільному доступі в Інтернет:
Молодь в українському суспільстві : бібліогр. покажч. – Вип. 12 / уклад. : Н. Гуцул, Ю. Круть ; ред. : В. Кучерява, Н. Лінкевич, С. Чачко ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К., 2011. – 76 с. — режим доступу : http://www.4uth.gov.ua/library_science/publishing/index.htm#1
Молодь і СНІД: серйозний погляд : бібліогр. покажч. / уклад. Т. Буряк ; ред. : В. Кучерява, Н. Лінкевич, С. Чачко ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – Вид. 3-тє, переробл. і змінене. – К., 2011. – 54 с. — Режим доступу : http://www.4uth.gov.ua/library_science/publishing/index.htm#1
|
День молоді.