|
Акція День Землі почалася в США 22 квітня 1970 року. За традицією цього дня всі охочі беруть участь у впорядкуванні і озелененні своїх дворів і вулиць, різних екологічних заходах.
Ми живемо в повітряному океані, який називається атмосферою. Усе живе дихає повітрям. Повітряний склад — це 78% азоту і 21% кисню і в незначній кількості аргон, вуглекислий газ, неон, гелій, водень. Товщина цього шару в середньому 11–12 км. Але він виконує неоціненні функції.
Повітря — захисник усього живого від дії космічних випромінювань. Якби космічні промені досягли поверхні Землі, то за кілька хвилин спалили б усе живе. Атмосфера захищає Землю від метеоритів. Крім того, атмосфера ніби відміряє дозу сонячної енергії, а значну її частину поглинає сама. Якби цей процес не здійснювався, то Сонце вдень нагрівало б Землю до 100 °С, а вночі вона охолоджувалася б до — 100 °С.
Людина, проникаючи в таємниці природи, стала найнебезпечнішим джерелом забруднення атмосфери. Це промислові, транспортні, побутові викиди. Викиди хімічних, цементних заводів, доменних печей, сажа. За один тільки рейс Київ — Нью-Йорк суперактивний лайнер спалює 35 т О2. Автомобіль за рік викидає в повітря 10 кг. гумового пилу. В Україні у промислових районах на 1 км2 щомісяця викидається 17 т сажі. У багатьох районах спостерігається явище, яке нагадує імлу: різко зменшується прозорість, небо набуває брудно-фіолетового кольору, з’являється неприємний запах. Воно дістало назву смог. Це явище викликає подразнення очей, горла, задуху, загострення легеневих захворювань. Шкідливо впливає на рослини, посилює корозію будівельних матеріалів.
Щоб вирішити проблему забруднення повітря, людство витрачає мільйони доларів на безвідхідні технології, пилезатримувачі, фільтри, очисні споруди. Але поки що це марна справа. Що ми, зокрема, можемо зробити, щоб усім легше дихалося? 1) насадити дерева; 2) звертати увагу на газопроводи, які підходять до домівок, а в разі потреби викликати «104»; 3) бути обережними з ртуттю, бензином, хлором.
Гучна музика, шуми теж впливають на атмосферу. Так, рок-ритми дисонують із ритмаvи людського організму. Низькочастотні звуки діють на гіпофіз. Людина втрачає сон, стає дратівливою. А при частоті 600 гц. комахи та бджоли не можуть навіть злетіти.
Людина завдає шкоди воді: забруднює її, використовує не економно. Тож не дивно, що води теж бракує. Деякі країни навіть не мають своїх запасів питної води. Гонконг, приміром, одержує воду трубопроводом із Китаю, Алжир транспортує її з Європи. Унаслідок руйнування джерел, вирубки лісів зменшується наповненість рік.
Наш край багатий на водні ресурси, тож треба їх берегти, не мити машини, не прати килими в річці, бо 5–6 млг порошку отруює все живе.
Цінуймо ліс, бо щоб виростити сосну до 20 м. — їй потрібно не менше 50 років. А це майже ціле людське життя. Дерево може бути «вічним» пам’ятником у людському розумінні. У місті Хортиця дубу-велетню 700 років. Він пізнав страхіття ще татаро-монгольської навали. Дуб сягає угору на 36 м., а крона розлягається на 43 м. у ширину. Біля села Будище (колишній маєток Енгельгарда) над озером є невеликий ліс., Гупальщина. Дуби цього лісу бачили Кобзаря. Цим дубам по 500 років.
У Мукачеві стоїть Дерево Свободи — 150-річна липа. Росте вона на одній із веж замку Паланок. За часів Австро-Угорської імперії фортецю перетворили на в’язницю для політв’язнів. Війська під проводом Кошута 1848 р. штурмом захопили замок, і в’язні отримали свободу. 15 червня цього самого року всі звільнені зібралися на одній з башт замку. У пам’ять про визволення вони шапками наносили родючої землі й посадили молоду липку. Півтора сторіччя вінчає башту це дерево.
У містах дерева рятують людей від сажі. Тополя затримує 100 г. сажі. Липа найкраще з усіх дерев уживається з асфальтом. Тож садіть її на тротуарах, біля будинків. В асфальтованій лунці вона житиме понад 60 років. Хоча у природних умовах може жити і 400 років.
Якщо в лісі багато кульбаби, це сигнал про те, що ґрунт збився і дерева захворіють.
Є трава, яка не горить, - толокнянка, безсмертник, сахалінська гречка. Ця соковита трава зростом з людину.
Лісові мешканці, тварини і рослини, володіють відчуттям часу. Соловей прокидається о 2 год. ночі, перепел — о 3 год., трясогузка — о 4 год., горобці — о 6 год. ранку.
Незважаючи на сумні прогнози, ми ще можемо поліпшити майбутнє нашої планети, якщо її порятунком займеться не лише суспільство, а й кожен зокрема. Це буде можливим тоді, коли дотримання екологічних вимог стане нормою життя.
Виховна година:
- Земля — наш спільний дім: Виховна година для учнів 6-8 класів / О.Шепа // Шк. світ. — 2004. — № 11. — С. 14–16.
Екологічний брейн-ринг:
- Планета Земля в небезпеці: екологічний брейн-ринг для старшокласників / В.Ємельянова // Хімія. Біологія. — 2005. — № 18. — С. 10–11.
Сценарії:
- Земля народжує Людину: Літературна вітальня, присвячена Всесвітньому дню Землі / Г. Шевцова // Шк. світ. — 2005. — № 25/28. — С. 65–70.
- День Землі / В.Я. Богданова // Хімія. — 2010. — № 21. — С. 27–30.
|
Всесвітній день Землі