День довкілля

День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98.

Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

Що найбільше радує і найбільше засмучує сучасну людину? Якщо бути максимально лаконічними і точними, то можна сказати, що найбільшою радістю і цінністю для людини було і залишається її життя, і найбільше засмучує людину загроза втрати цього життя. Сучасний стан людства можна охарактеризувати словом «тривога».

На сьогодні перед людством стоять такі глобальні проблеми:

• екологічна;
• демографічна;
• проблема бідності і пов’язані з нею інші соціально-економічні проблеми;
• загроза ядерної війни і міжнародний тероризм;
• проблема вичерпності природних ресурсів.

Екологічну проблему можна поставити на перше місце. У чому ж полягає суть цієї проблеми? Очевидно в тому, що людству не вистачило мудрості розумно керувати соціоекосистемою, вдосконалити її, про що мріяв Володимир Вернадський. Між людським суспільством та середовищем його існування виникла глобальна соціоекологічна криза, яка поставила під загрозу подальше існування людства на Землі.

Львівський дослідник Георгій Бачинський вважав, що основними причинами виникнення цієї загрози були: «Прагнення швидкого збагачення, нестримна жадоба речей і насолод, марнославство, заздрість, агресивність, бажання панувати над іншими, марнотратство та інші негативні риси людської натури. Споживацьки спрямована господарська діяльність, багаторазово підсилена досягненнями науково-технічного прогресу, порушила зрештою динамічну рівновагу земної соціоекосистеми, спричинила її прогресуюче руйнування».

На сучасному етапі стан довкілля став важливим показником для визначення індексу розвитку людського проживання (ІРЛП) країн світу. У 2000 році вчені Йельського університету (США) розробили Індекс Екологічного Благополуччя. Індекс відградуйовано  від 1 до 100 (100 — найкращий результат). Цей індекс виводився з урахуванням 5 критеріїв, з яких найважливішими є стан основних екосистем в межах країни (водна, повітряна, стан землі), рівень благополуччя їх співіснування з основними промисловими комплексами країни, а також зусилля урядів і спеціальних організацій, спрямовані на вирішення екологічних проблем. Індекс екологічного благополуччя (ІЕБ) перших 20-ти країн виглядав так:

• Норвегія — 78;
• Ісландія — 77,5;
• Швейцарія —76;
• Канада — 73;
• Франція — 72;
• Англія — 71;
• Голландія — 70;
• Німеччина — 69;
• США — 68;
• Японія — 67;
• Ізраїль — 66;
• Іспанія — 65,5;
• Росія — 62;
• Аргентина — 61;
• Бельгія — 61;
• Італія — 61;
• Бразилія — 59;
• Польща — 59;
• Пд. Корея — 58

Україна до категорії благополучних не потрапила.

 

Екологічна проблема — це :

• проблема чистого повітря;
• проблема чистої води;
• проблема потепління або парникового ефекту;
• проблема недостатньої кількості лісів.

 

Хімічне, радіоактивне та інше забруднення природного довкілля призводить до того, що ми дихаємо отруєним повітрям, п’ємо отруєну воду та їмо отруєну їжу. Це викликає різноманітні, в тому числі й невідомі раніше, захворювання, відбуваються незворотні зміни в генетичній структурі статевих клітин.

У великих промислових містах світу щороку із забрудненої атмосфери осідає 450–500 т./км.² сажі та пилу.

Від початку ХХ ст. кількість вуглекислого газу в атмосфері збільшилася у 10 разів, а кисню — зменшилася в тричі. Збільшення вуглекислого газу спричиняє виникнення парникового ефекту, тобто потепління.

Вода — це кров біосфери. Вода не тільки живить промисловість і сучасні міста, але ще й чистить людський і промисловий бруд.

Мабуть чисто випадково нашу планету назвали Земля, а не Вода, оскільки води на ній набагато більше. Навіть людський мозок на 84% складається з води. Отже на Землі немає проблеми води, а є проблема прісної чистої води.

За оцінками ООН для нормальної життєдіяльності однієї людини впродовж року необхідно 10–15 тис. м³ прісної води. На кожного жителя України припадає в середньому приблизно 1 тис. м³. Прісна вода — це найбільш дефіцитний природній ресурс нашої країни. Водне забезпечення в Україні на 80% здійснюється за рахунок поверхневих забруднених вод, і лише на 20% за рахунок підземної (артезіанської) води (в цивілізованих країнах навпаки).

45% населення нашої країни споживає життєву воду, яка не відповідає стандартам якості, прийнятим ще в 1982 р. і далеким від сучасних європейських.

В багатьох містах України введено так зване гіперхлорування води для боротьби з бактеріями. Але іноді хлорування води в 8–10 разів перевищує допустимі норми.

Експертизою ООН встановлено, що основними джерелами забруднення води є стічні води, а також токсичні хімічні речовини, які використовуються в промисловості і сільському господарстві. За даними ООН неочищена вода є причиною смерті 25 тис. чоловік в день. Тому вкрай важливим є у побуті використовувати хоча б найпримітивніші  способи домашньої очистки — відстоювання і кип’ятіння. Можливо хтось себе втішає тим, що використовує джерельну воду. Вчені радять особливо з цього не радіти. Дослідження джерел навколо Києва показали, що вони  всі непридатні для пиття.

Ганьбою для України є те, що 900 сіл в Україні споживають виключно привозну воду. Ми ж не в Арабських Еміратах. Необхідно будувати водопроводи.

Сьогодні потепління клімату йде повним ходом: розтоплюються льодовики, підвищується температура і рівень Світового океану, підтоплюються береги.

Особливу тривогу викликає потепління води Світового океану, температура якого в тропіках вже перевищила 30° С. У результаті цього почався процес зникнення кольору коралових рифів, що призводить до їх відмирання. А коралові рифи — це друга після лісів екосистема планети.

Потепління може спричинити виникнення і поширення хвороб та епідемій.

Яким чином можна зупинити парниковий ефект? Зменшити вміст вуглекислого газу в атмосфері. Для цього потрібно у промисловості запроваджувати екологічні технології і не забувати, що дерева — істинна панацея від цієї проблеми. Для цього необхідно охороняти і примножувати ліси.

 

Значення лісу для екології важко переоцінити.

• Ліси — це легені планети. Вони поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень.
• Ліси позитивно впливають на гідросферу (водну сферу). У лісі затримуються майже всі опади.
• Ліси зволожують атмосферу. Листяний ліс з 1 га. випаровує за сезон 2,5 т. вологи.
• Ліси та лісосмуги захищають поля від ерозії грунтів, яка відбувається під впливом  вітру і води.
• Ліси виконують очисну функцію підземних вод.

Сьогодні в Україні приблизно 8,62 млн. га. лісів, що складає 14,3% її території. Для порівняння середньоєвропейський показник складає 41,3%. На одного жителя Європи припадає 1,3 га. лісу, а на українця в 6 разів менше, всього 0,2 га. На сьогодні площа лісів в Україні найнижча у Європі (після Молдови).

Сценарії:

1. День довкілля: Сценарій для учнів 6–7 класів // Географія. — 2011. — № 5. — С. 19–23.

2. Світ навколо нас: Сценарій заходу Центру «Природа, Людина, Здоров’я» // Шк. світ. — 2003. — № 29/32. — С. 59–60.

3. Природа — наша мати, треба її оберігати: екологічний ранок / О.С. Яковенко // Біологія. — 2003. — № 4. — С. 21–23.

Екологічний КВК:

4. Відстояти життя на Землі: Екологічний КВК для учнів 7-8 класів / Т.Стойка // Шк. світ. — 2004. — № 42. — С. 7–8.

Навчальний посібник:

5. Грицик В. Екологія Довкілля. Охорона природи / Грицик В., Канарський Ю., Бедрій Я. — К., 2009. — 292 с.