«Ми день цей наближали як могли»
( До Дня Перемоги. 9 Травня )
«Є гарні, світлі і величні дати,
А поміж ними, безумовно, ця…»
9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Тому 9 травня вважається Днем Перемоги, хоча воєнні дії тривали ще не один місяць. Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965 р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.
Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси.
8 травня 1945 року о 22 год.43 хв. за місцевим часом (у Москві вже наступило 9 травня) у передмісті Берліна Карлсхорсті почалася церемонія підписання Пакту про військову капітуляцію Німеччини, що знаходилась у стані війни з 54 країнами світу. Нейтральні Швейцарія, Іспанія, Португалія, Швеція, Ірландія, Афганістан і Чилі прийняли рішення про вислання нацистських дипломатів. Німецький Рейх, про заснування якого оголошено в 1871р. у залі Дзеркал у Версалі, припинив своє існування.
На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині. Зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств, близько 30 тис. колгоспів, радгоспів та МТС. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки сягала майже 1,2 трлн. крб..
Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків. Зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край. Нехай земля радує щедрим колосом, а чисте, мирне небо - сонячними погожими днинами, рясним, своєчасним дощем.
Список рекомендованої літератури:
1. Ананьев А.А. Танки идут ромбом. Роман.-М.: Сов. писатель.-1988.-304с.
2. Анфилов В.А. Незабываемый сорок первый.-М.: Сов.писатель.-1982.-368с.
3. Битва за Дніпро. Вірші. Худ. проза. Публіцистиа, нариси. Фронтові кореспонденції . Спогади.- Дніпропетровськ.-1975.-223с.
4. Вайнруб М.Г. Однополчане: Рассказы о солдатском подвиге.-К.: Дніпро.-1982.-320с.
5. Вінничани на Великій Вітчизняній.- історично-документальні нариси.Т2.- Вінницька обл.. друкарня.-2001.-352с.
6. Вінничани на Великій Вітчизняній.- Книга спогадів жителів міста над Бугом про свою молодість, опалену війною. Т. 3.-Вінниця.-2003.-302с.
7. Вінничани на великій Вітчизняній.- Книга спогадів жителів міста над Бугом про свою молодість, опалену війною. Кн. 5.- Вінниця.-2006.-279с.
8. Волосенко В. Нашисныстановятсякороче.-К.: Веселка.-1985.-38с.
9. Дзвони пам’яті: Художні та документальні твори/ Редкол.: Ю. Збанацький та ін.-К.: Рад. письменник,1985.-207с.
10. Дорохов А.П. Морские лётчики в обороне Одессы.- Одесса.-«Маяк».-1982.-167с.
- КнигаПам’яті України. Вінницька область. Т 1.-К.:«Українська енциклопедія».-1994.-972с.
- Ковпак С.А. Від Путивля до Карпат.-К.: Політвидав.-1975.-184с.
- Кривець О.Є. Багряними дорогами.-К.: Політвидав.-1975.-391с.
- Овеянные славой имена: Герои Советского Союза уроженцы Винниччины./ Барабан В.М., Воронюк А.Д., Гненный Н.К. и др.- 2-е изд., перераб. и доп.-Одесса.-«Маяк»,1989.-312с..: ил.
- Оровецький П.А. Партизанська повість.-К.: Політвидав.-1975.-189с.
- Присягаемпобедой: Сборник стихов о Великой Отечественной войне./ Сост. А. Абрамов и В. Акаткин;Предисл. А. Суркова.-2 изд., перераб.-М.: Дет. лит.-1982.-143с.
- Протоцький Й.І. Друзі мої партизани.-К.: Політвидав.-1975.-141с.
- Рагинский М.Ю. Нюрнберг: перед судом истории. Воспоминания участника Нюрнбергского процесса.-М.: Политиздат.-1986.-207с.: ил.
- Росин В. Вылетаем на рассвете.- К.: Веселка.-1985.
- Скориков Г.П. Сквозь годы и расстояния: Худож.-документальная повесть.- Львов.-Каменяр,1990.-399с.
- Солдатська книжка: Із спогадів рядових Великої Вітчизняної війни/ Упор. Д.О. Александров.-К.:Політвидав. України,1982.-278с.
- Шляхи звитяжних. Збірник оповідань про Велику Вітчизняну війну.-К.: Дніпро.-1975.-331с.
- Чуйков В.І. Від Сталінграда до Берліна./ Пер. з рос.-К.: Політвидав України.-1982.-702с.